Застарілі слова та неологізми: як зникають старі й виникають нові слова

Мова – наче живий організм. Слова можуть народжуватися, зріти, старіти й навіть вмирати. Підтвердженням цьому є застарілі слова та неологізми в українській мові.

Словники української мови налічують десятки тисяч слів. Серед них є слова, знайомі більшості носіїв української мови, оскільки вони використовуються в повсякденному спілкуванні. Це так звана активна лексика. Поза нею, так би мовити, на маргінесі, знаходяться неологізми та застарілі слова, які належать до пасивної лексики.

Застарілі слова

Чи знаєте ви, хто такий «піїт»? Або що таке «перст»? Звучать ці слова як українські, але щось із ними не так. Що саме? Колись давно їх активно використовували в усній та писемній формі, але сьогодні їх уже ніхто не вживає. У словнику біля таких слів ми побачимо примітку «заст.» – застаріле. Отже, піїтами колись називали поетів, а перст – це палець. До речі, похідне від «перст» слово «перстень» з активного вжитку не зникло і використовується на позначення прикраси, яку носять на пальці.

Застарілі слова поділяємо на архаїзми та історизми.

Що таке архаїзми? Приклади

Звідки взявся термін «архаїзм»? Він походить від грецького «archaíos», що означає «давній».

Архаїзми вийшли зі складу активної лексики, тому що були витіснені іншими словами з таким самим значенням. «Піїт» та «перст» це саме приклади архаїзмів. Ось деякі інші застарілі українські слова, які поступово були замінені більш сучасними відповідниками:

• ланіти – щоки
• варґи – губи
• живот – життя
• перса – груди
• зело – зілля
• пря – суперечка
• золотар – ювелір
• корогва, хоругва – прапор
• мніх – монах

Чим відрізняються архаїзми та історизми? Приклади історизмів

Наприклад:

Старовинні слова на позначення назв предметів одягу:

• постоли – м’яке селянське взуття із цілого шматка шкіри без пришивної підошви;
• кирея – верхній довгий суконний одяг із відлогою;
• сардак – рід верхнього теплого короткого сукняного одягу.

Давні знаряддя праці:

• рубило – знаряддя праці первісної людини з каменя мигдалевидної форми;
• скребло – кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь;
• соха – примітивне землеробське знаряддя для орання землі.

Застарілі побутові предмети:

• терлиця – знаряддя для тертя льону, конопель;
• жлукто – посудина, видовбана зі стовбура дерева, у якій прали білизну;
• кадіб – велика дерев’яна діжка, яку використовували для квашення капусти, зберігання м’яса та ін.;
• солом’яник – матрац, набитий соломою.

Давні одиниці вимірювання:

• п’ядь – давня східнослов’янська міра довжини, що дорівнювала відстані між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців;
• аршин – давня східнослов’янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м;
• корець – стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер.

Забуті професії:

• бортник – той, хто займається бортництвом – лісовим бджільництвом;
• кушнір – фахівець, що вичиняє хутро зі шкури та шиє хутряні вироби;
• мірошник – власник млина; той, хто працює в млині; мельник;
• чумак – в 15–19 століттях торговець, що віз на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.

Історичні назви соціальних груп:

• боярин – великий землевласник, що належав до князівського двору і входив до складу військової дружини князя;
• батрак – бідний селянин-наймит у поміщика;
• кріпак – особисто залежний від поміщика і прикріплений до земельного наділу селянин.

Історичні назви посад:

• гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі;
• бунчужний – виборна особа, що мала один із найвищих військових чинів в Україні в XVI–XVIII ст., очолювала частину козацького війська й охороняла бунчук (булаву);
• хорунжий – особа, що носила прапор війська; прапороносець.

Архаїзми та історизми в художній літературі та кінематографі

Якщо застарілі слова належать до пасивної лексики і їх ніхто практично не використовує в повсякденному мовленні, де ми можемо їх зустріти? Окрім давньої літератури й підручників з історії, архаїзми та історизми знайдемо в літературних творах та кінематографі.

У художній літературі й кіно застарілі українські слова вживаються з метою якнайточнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів із минулого.

Застарілі слова – приклади з історичного фільму «Довбуш»

Наприклад, у нещодавній прем’єрі, українському історичному фільмі режисера Олеся Саніна «Довбуш», діалог братів Олекси та Івана Довбушів звучить так:

– Ти розбійник?
– Я є опришок і хто прийде мені в хату й буде правити, як я маю жити, вихаркає свої печінки, бігме Боже.

• опришок (іст.) – народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті й Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI – першій половині XIX ст.
• правити – наказувати.
• бігме (заст.) – уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін.

Застарілі слова в історичному романі «Манускрипт із вулиці Руської»

Роман Іваничук є автором понад 20 історичних романів, його заслужено називають майстром історичного роману.

У кожному творі Іваничука можна знайти чимало прикладів застарілих слів. Ось, наприклад, уривок із роману «Манускрипт із вулиці Руської»:

Звикла. Що сталося, того не направиш. І до тих листків, котрі ось кілька років підряд хтось наклеює над її вікном під заголовком: «Що скаже нині Абрекова?», а в них пасквілі вже не на її дочку, а на райців, лавників і самого старосту, звикла й не звертає більше уваги на викрики ціпаків, які щоранку розганяють натовп; а нині, хвалити господа, тихо.

• направити – виправити;
• пасквіль – писанина образливого, наклепницького характеру;
• райці – члени виборної міщанами ради магістрату в системі Магдебурзького права (міське самоврядування в Центральній Європі в часи Середньовіччя);
• лавники – члени судової колегії («лави») з компетенцією розглядати карні та певні категорії цивільних справ у містах Магдебурзького права;
• ціпаки – міська сторожа, аналог сучасної муніципальної варти. Назва ця походила від їхньої основної зброї – важкого бойового ціпа, окутого залізом.

Неологізми або нові слова в українській мові

Неологізми виконують номінативну функцію – називають речі, явища, дії, яких раніше не було.

Неологізми також покликані замінити запозичені з інших мов слова, оскільки значна кількість запозичень (насамперед англіцизмів) негативно впливає на функціонування і розвиток мови. Так, наприклад, на заміну англіцизму «лайк» з’явився український відповідник «вподобайка» для позначення вподобання в соцмережах.

У художніх творах автори можуть використовувати неологізми як стилістичні засоби. Часто письменники придумують і вживають у своїх творах нові слова, які ми називаємо авторськими неологізмами.

Види неологізмів

Семантичні неологізми (неосемантизми)

Неологізми, які з’являються на основі вже існуючих у мові слів, без зміни їх будови, тобто старе слово набуває нового значення. Вони можуть мати тимчасовий характер, але часто залишаються в мові надовго.

Наприклад:

• собачка – знак, який використовується в адресі електронної пошти;
• карусель – функція в соцмережі Інстаграм, застосувавши яку можна опублікувати кілька фото в одному пості;
• вірус – комп’ютерна програма, яка має здатність до прихованого самопоширення.

Лексичні неологізми

Це нові слова, утворені за існуючими в мові моделями або запозичені з інших мов.

Наприклад:

• застосунок – прикладна програма;
• гуглити – шукати в Google;
• ейджизм – дискримінація людини на підставі її віку;
• копірайтер – спеціаліст із написання текстів;
• міленіали – покоління, до якого зазвичай прийнято відносити людей, які народилися в період з 1981 по 1996 роки;
• барбершоп – чоловіча перукарня;
• локдаун – система обмежувальних заходів, що запроваджуються з метою запобігання поширення захворюваності.

Авторські неологізми

Часто неологізми стають популярними й переходять у загальновживану лексику з легкої руки письменників та поетів.

Дуже продуктивно творили неологізми українські письменники XIX століття в період утвердження національної літератури.

Сьогодні нам здається, що ці слова існували завжди, але вони були «винайдені» й популяризовані письменниками:

Іван Нечуй-Левицький ввів слова: світогляд, перепона, квітник, сміливість.

Михайла Старицького вважають автором неологізмів: мрія, майбутнє, привабливий, байдужість, потужний, завзяття, темрява.

Леся Українка придумала слово промінь, а її мати, Олена Пчілка, започаткувала використання слів: мистецтво, палкий, переможець.

Іван Франко «винайшов» слова: привид, чинник, отвір.

Неологізми пов’язані з війною

Кожна історична епоха країни залишає помітний слід і в її мові. Мова реагує на все, що відбувається в суспільстві. У мовознавстві є таке поняття як мовна картина світу, згідно якого мова інтерпретує реальність через слова. Досконалим прикладом цього є неологізми, які почали активно виникати після 24 лютого 2022 року.

Як ми вже з’ясували, неологізми з’являються для того, щоб дати назви новим і маловідомим до цього предметам і явищам. Але це не єдина причина виникнення новотворів у мові.

Ось деякі «воєнні» неологізми, які з’явилися в українській мові протягом останніх років:

• приліт – влучання ракети;
• рашизм – політична ідеологія російського режиму;
• ухилянт – той, хто ухиляється від мобілізації;
• піксель – військова тактична форма;
• кікімора – маскувальний костюм.

Неологізми-евфемізми:

• задвохсотити, мінуснути, відправити на концерт Кобзона – вбити;
• затрьохсотити – поранити.

Останні приклади демонструють ще одну причину появи неологізмів – бажання замінити слово з неприємним емоційним забарвленням на більш «легке» слово або вислів, розширити синонімічний ряд.

Неологізм року за версією онлайн-словника Мислово

Багато авторитетних словників, зокрема англомовних Cambridge Dictionary, Oxford Dictionary, Collins Dictionary, мають щорічну традицію називати слово року за своєю версією. Критеріями для визначення слова року є суттєве зростання його популярності та кількості пошукових запитів із цим словом протягом року.

Так, словом року 2021 за версією британського онлайн-словника Collins стало слово «локдаун».

А от Оксфордський словник назвав слово «вакцина» словом року 2022.

Онлайн-словник неологізмів та сленгу сучасної української мови Мислово від 2013 року перейняв традицію визначати найпопулярніше слово.

За його версією такі неологізми були найважливішими словами в наступних роках:

• 2013 рік – Євромайдан
• 2014 рік – кіборги (захисники Донецького аеропорту)
• 2015 рік – блокада (громадська акція блокування ввезення товарів у тимчасово окуповані Крим та Севастополь)
• 2016 рік – корупція
• 2017 рік – безвіз
• 2018 рік – томос (видання указу (Томосу) про автокефалію Православної церкви в Україні)
• 2019 рік – діджиталізація
• 2020 рік – коронавірус
• 2021 рік – вакцина
• 2022 рік – фраза «Русский военный корабль, иди на…»

В онлайн словнику Мислово ви знайдете багато прикладів неологізмів і ще більше сленгових слів та висловів. Словник містить більше 5 тисяч визначень.

Сленгові неологізми

Молодіжний сленг це одна з найдинамічніших груп лексики, яка постійно змінюється. Розповсюдження сленгових неологізмів відбувається дуже швидко завдяки інтернету й соціальним мережам.

Ось невеликий перелік популярних на сьогодні сленгових неологізмів:

• краш – об’єкт закоханості або почуття закоханості, від англійського crush;
• крінж – змішані почуття огиди, сорому і відрази, від англійського cringe;
• чілити – відпочивати, релаксувати, від англійського chill;
• епік фейл – епічна невдача, невдача, провал, облом;
• пранк – хуліганство, витівка над кимось;
• хайп – галас, ажіотаж довкола чогось чи когось, від англійського hype;
• бро – звертання до знайомого або друга, від англійського bro, brother;
• фейк – брехня, підробка;
• хейт – безпідставна критика, агресивні висловлювання;
• лайфхак – корисна порада, яка спрощує життя.

Коли неологізми перестають бути неологізмами?

Із часом неологізми перестають бути новими словами й переходять до групи загальновживаних слів. Колись, відносно не так давно, новими були слова комп’ютер, телевізор, калькулятор, магнітофон, лазер, диск. Деякі із цих слів встигли навіть застаріти.

Приклади неологізмів, які з’явилися в кінці минулого століття, а на сьогодні їх можна вважати загальновживаними:

• вайфай
• ксерокс
• сканер
• принтер
• інтернет
• менеджер
• тренінг

Інколи нове це добре забуте старе. Слова, які колись застаріли, можуть повертатися до вжитку й навіть вважатися неологізмами. Так, наприклад, слово «світлина» в словнику української мови в 11 томах позначене як застаріле. Водночас в інших більш сучасних джерелах (статтях, онлайн-словниках) його трактують як неологізм, український питомий відповідник запозиченого слова «фотографія».