Транскрипція англійських слів: вчимося правильно читати

Неможливо вчити мову без постійного поповнення словникового запасу. А для цього важливо чітко розуміти, як правильно читати нові слова. Саме в цьому випадку на допомогу приходить транскрипція англійських звуків, що допомагає зрозуміти основні закони фонетики та зробити вашу вимову бездоганною. Мрієте досягти досконалості? Розберімося, для чого взагалі потрібна транскрипція, яких правил читання звуків англійської мови важливо дотримуватися та які методи допоможуть легко й швидко отримати бажане.

Що таке транскрипція

Упевнені, ви й самі розумієте, що таке транскрипція в англійській мові, але про всяк випадок ще раз пояснимо:

Завдяки транскрипції, можна побачити, як правильно звучить те чи інше слово. А це вкрай важливо, адже вимова звуків часто значно відрізняється від написання. До того ж це характерно й для української (меншою мірою), і для будь-яких інших мов.

Розглянемо, наприклад, українське слово «вокзал». У транскрипції воно виглядатиме як [воґза́л], а англійське слово jump («стрибати») записується в транскрипцію як [ʤʌmp]. Як бачите, завдяки фонетичному запису можна точно визначити, як саме читати та вимовляти слово.

Навіщо знати, як читати англійську транскрипцію

Вимова англійських слів часто виявляється одним із найскладніших аспектів у вивченні мови. Дійсно, правила читання від самого початку доволі непрості. А якщо додати величезну кількість запозичень із французької, німецької та іспанської в поєднанні з чималим списком винятків, то стає зрозуміло, наскільки важлива транскрипція слів англійської мови.

Однак з появою онлайн-застосунків та електронних словників ті, хто вивчає мову з нуля, приділяють набагато менше уваги традиційній транскрипції: навіщо розбиратися з додатковим набором символів, якщо можна відразу почути, як вимовляються потрібні вам слова? Проте така думка може зіграти з вами злий жарт. Можемо навести щонайменше три аргументи на користь вивчення транскрипції англійських звуків:

1. Ефективне закріплення правил читання. Читаючи фонетичну транскрипцію в підручнику або на екрані ноутбука чи смартфона, ви бачите і саме слово, і його запис для правильної вимови. Так у вашій голові поступово формується правило, яке надалі можна автоматично застосовувати для читання інших слів зі схожими буквосполученнями. Вимова окремих слів на слух, що використовується в електронних словниках, такого самого ефекту не має: ви просто не можете знайти закономірностей у читанні, а тому не в змозі застосовувати ці правила в майбутньому.
2. Успішне сприйняття мови на слух. Присвятивши достатньо часу вивченню транскрипції англійських слів, ви зможете записувати інформацію, що почули, а ця навичка дуже важлива, особливо якщо впевнене володіння іноземною мовою необхідне вам для роботи та карʼєри.
3. Більше свободи та самостійності. Якщо ви знаєте, як читати транскрипцію, ви зможете працювати з науковою літературою або історичними романами, де значення складних слів, що вийшли з ужитку, подається під виносками разом із записом вимови. До того ж якщо ви знаєте, як вимовляється слово, ви зможете спитати про його значення в розмові з другом по листуванню або з репетитором. Наприклад, на заняттях з репетитором англійської мови онлайн у LiveXP це нерідко стає основою дуже ефективних вправ.

Як бачите, знанням транскрипції англійських слів нехтувати не варто, особливо якщо воно потрібне вам для роботи, навчання, впевненого спілкування та реалізації інших життєвих планів.

Особливості англійської транскрипції, про які варто знати

Про тонкощі, що стосуються транскрипції англійських звуків окремо, ми поговоримо трохи згодом. А поки зупинимося на загальних правилах читання фонетичних схем слів. Їх не так багато, до того ж вони вам обовʼязково знадобляться:

1. Особливий запис наголосу. У транскрипції двоскладових англійських слів наголос позначається на початку слова короткою прямою рискою над першою літерою. Якщо складів більше, наголошений склад позначається рискою під нахилом вгорі, склад перед наголошеним або зі слабшим наголосом (для слів із чотирьох та більше складів) – косою рискою знизу.
2. Окремий набір символів. Частину звуків в англійській транскрипції позначають ті ж самі літери, що їх утворюють – наприклад, [k] або [f]. Однак є й спеціальні символи – [θ], [ð], [ʤ], [ɔ], [æ] та інші. Їх необхідно запамʼятати, проте лякатися непотрібно, все дуже просто. Репетитор англійської мови онлайн на платформі LiveXP пояснить усе максимально зрозуміло, тож усі звуки англійської мови разом із символами транскрипції закріпляться в памʼяті швидко.
3. Довжина та стислість голосних. Це дуже важливі характеристики англійських звуків, оскільки нерідко вони впливають навіть на значення слова. Довгі голосні позначаються в транскрипції двокрапкою та вимовляються відповідно ([u:], [i:]).
4. Дифтонги та диграфи. Дифтонги – складні голосні звуки, що складаються з двох елементів, диграфи – два приголосних, що утворюють абсолютно новий звук, не схожий на жодний зі складових. Приклад дифтонгів – [aɪ] і [əʊ], диграфів - [θ] і [ʃ].
5. Редуковані звуки. Редукція в транскрипції англійських слів означає голосний звук без наголосу, через відсутність якого його практично не чути. Як правило, він позначається символом [ə] та укладається в круглі дужки. Під час читання його можна або вимовляти або ні.

Засвоївши всі ці особливості, ви зможете без проблем розуміти фонетичну схему вимови будь-яких англійських слів. Тепер залишилося лише дізнатися, як правильно читати окремі звуки англійської мови.

Як читати англійську транскрипцію: основні правила та приклади

Отже, ми обговорили важливість транскрипції англійських звуків та загальні особливості, які треба запамʼятати. А тепер поговорімо про те, як саме їх слід читати, та як вони виглядають, більш детально.

Голосні звуки

Голосні звуки в англійській транскрипції відрізняються досить своєрідним написанням, і далеко не завжди можна розпізнати їх інтуїтивно. Зараз ми детально розповімо, які символи використовуються і як їх треба читати – ми впевнені, тепер у вас не буде з цим жодних проблем!

• [ʌ] – короткий «а»;
• [ɪ] – короткий «і» (треба вимовляти звук, схожий на «і» та «и»);
• [ɔ] – короткий «о» (звук, схожий на «о» та «а»);
• [u] – короткий «у»;
• [e] – короткий «е» (трохи більш відкритий, ніж український);
• [a:] – довгий «а»;
• [i:] – довгий «і»;
• [ɔ:] – довгий «о»;
• [u:] – довгий «у»;
• [æ] – відкритий звук, що одночасно нагадує [е] і [а]; щоб вимовляти вірно, необхідно опустити язик донизу, притиснути його кінчик до нижніх зубів і вимовити «а», показавши спинку язика.
• [ə:] – довгий звук, що нагадує помʼякшений звук «о».
• [ə] – позначення голосних у дифтонгах і в ненаголошеній позиції, нагадує ненавʼязливе «е», що вимовляється без зусиль та напруги.

Зверніть увагу: оскільки англійські приголосні не мають ознаки мʼякості, голосні [ɪ] та [e] та їхні довгі «партнери» треба читати більш «твердо», ніж українською.

Приголосні звуки

Більшість звуків англійської транскрипції можуть здатися вам знайомими, однак тут є невеличка пастка: деякі з них треба читати трохи інакше, ніж ми звикли. Нижче дамо вам стислі та корисні підказки, які допоможуть зробити вашу вимову бездоганною!

• [b] – [б] (вимовляється з невеликим придихом);
• [d] – [д] (теж із невеликим придихом);
• [f] – [ф];
• [g] – [ґ] (із невеликим придихом);
• [h] – [х] (дуже легкий звук, схожий на слабкий видих);
• [k] – [к] (знову з придихом);
• [l] – [л];
• [m] – [м];
• [n] – [н];
• [r] – [р]; (звук, що не вібрує: кінчик язика йде за альвеоли, але не торкається піднебіння, тому виходить мʼяким)
• [p] – [п] (скучили за придихом? Тут він теж є!);
• [s] – [с];
• [t] – [т] (так-так, із придихом!);
• [v] – [в] (під час вимови зуби злегка торкаються нижньої губи);
• [w] – щоб вимовити цей дивовижний звук, просто округліть губи, висуньте їх уперед і спробуйте вимовити [в]; якщо все зробити правильно, вийде щось середнє між [в] і [у])
• [z] – [з].

До того ж не будемо забувати про транскрипцію складніших звуків англійської мови, зокрема про диграфи:

• [ð] – дзвінкий міжзубний звук; треба розмістити кінчик язика між зубами та вимовити «з». Так утворюється буквосполучення th, розташоване між голосними – наприклад, як у слові mother ([ˈmʌðə]);
• [θ] – глухий міжзубний звук, також утворений th, але у цьому випадку ви маєте вимовити «с» замість «з». Зазвичай розташовується на початку або в кінці слова (thanks [θæŋks]);
• [ʧ] – [ч];
• [ʤ] – [дж];
• [ʒ] – [ж];
• [ʃ] – [ш];
• [ŋ] – носовий звук [н].

Англійські дифтонги та трифтонги

Англійські голосні, що складаються з двох складових, читати простіше – як правило, вони вимовляються так само як і пишуться. Залишається розпізнати ці звуки англійської мови у слові. Наш список буде у пригоді:

• [au] – «ау» (house, cow);
• [aɪ] – «ай» (like, why);
• [eɪ] – «ей» (sale, take);
• [əυ] – «оу» (stone);
• [oɪ] – «ой» (toy);
• [ɪe] – «іе» (beer, deer);
• [eə] – «еа» (where);
• [υe] – «уе» (poor).

Крім того, транскрипція англійських звуків має ще й трифтонги – складні голосні звуки з трьох компонентів. Лінгвісти наполягають, що їх усього два, хоча раніше список трифтонгів був набагато більшим:

• [aɪə] – звук, схожий на «айе» (fire);
• [aʊə] – звук, що нагадує «ауе» (power).

Вочевидь, англійська мова має чимало звуків та символів. Далеко не всі з них аналогічні або хоча б схожі з українськими. Щоб спростити процес запамʼятовування, краще розібрати, як читати англійську транскрипцію, та дізнатися про особливості вимови англійських слів на індивідуальних заняттях з викладачем англійської LiveXP. Завдяки живому спілкуванню тет-а-тет, а також простим способам пояснення фонетичних схем, що підібрані індивідуально для вас з урахуванням вашого сприйняття, процес пройде швидше та без особливих зусиль.

Як транскрипція допомагає правильно читати найскладніші слова

Ще одна причина, чому не варто сподіватися виключно на слухове відтворення слів і нехтувати транскрипцією – винятки та запозичення, про які ми згадували вище. Найчастіше їхня вимова в англійській значно відрізняється від написання. Почувши тільки в аудіо, ви не запамʼятаєте ні того, ні іншого.

Список «підступних» слів справді немаленький. Більшу частину складають наукові терміни з латинської та грецької, а також лексика, що прийшла з французької мови. Ось лише кілька прикладів:

• thesaurus [θɪˈsɔːrəs] – енциклопедія, тлумачний словник;
• colonel [kɜːnl] – полковник;
• hereditary [hɪˈredɪtərɪ] – спадковий;
• ethnicity [eθˈnɪsɪtɪ] – національність;
• outmaneuver [aʊtməˈnuːvə] – переграти, перехитрити.

Вивчайте фонетику та правильну вимову англійських слів з викладачами під час індивідуальних уроків на LiveXP.

ТОП-6 найпоширеніших помилок під час читання транскрипції англійських слів

Ще один безперечний плюс знання транскрипції англійських звуків – шанс майже завжди бути правильно зрозумілим і уникнути безлічі помилок і пасток, у які можна потрапити, якщо не дотримуватися правил читання. Пропонуємо вам список найпоширеніших промахів, яких припускаються україномовні студенти, коли починають читати англійською:

1. Недбалість у вимові голосних. Наприклад, багато хто занадто легковажно ставиться до різниці між звуками [æ] і [e] та вимовляє їх однаково – майже як український звук «е». Це легко може призвести до непорозуміння, оскільки різниця в один звук змінює значення слова. Порівняйте, наприклад, bed – [bed] (ліжко) і bad – [bæd] (поганий).
2. Приглушення приголосних у кінці слова. Це характерно для української мови, проте застосувати таку особливість в англійській не вдасться: знову ж таки, є ризик змінити значення слова і бути неправильно зрозумілим. Наведемо ще один простий приклад – pat – [pæt] (поплескувати, погладжувати) і pad – [pæd] (блокнот). Іноді вас можуть зрозуміти вірно, але нерідко тих, хто помиляється, не врятує навіть контекст.
3. Нехтування довготою голосних. Довгота та стислість також часто визначають значення слова при вимові. Найпростіший приклад – bit [bɪt] (частинка, шматочок) та beat [biːt] (ритм, такт).
4. Неправильна вимова міжзубних звуків. Як ви памʼятаєте, це [ð] і [θ]. Деякі студенти не хочуть напружуватися і вимовляти їх правильно, надаючи перевагу некоректним замінам – «в», «ф», «с», «з». Полегшувати собі вимову звуків англійської мови ми не радимо: у кращому випадку всі чутимуть ваш акцент, у гіршому – взагалі не зрозуміють.
5. Однакові [w] та [v]. Це різні звуки, й вимовляються вони по-різному: для першого треба округлити й трохи витягнути губи, для другого – торкнутися зубами нижньої губи.
6. Заміна інших англійських звуків схожими українськими. Як правило, найчастіше страждають [h], [r] та [ŋ], а також [p], [b], [t], [g] й [k]. Першу літеру нерідко вимовляють із більшим, ніж потрібно, зусиллям, другу – надто різко, а третю – як звичайний звук «н». Що стосується останніх пʼяти звуків, то тут часто забувають про придих, якого в українській фонетиці також немає.

Тільки регулярна практика дозволить уникнути помилок в транскрипції англійських слів. До того ж щоб не втрачати час даремно, є сенс ще на старті знайти досвідченого викладача англійської мови, який детально пояснить правила вимови англійських слів і допоможе опрацювати їх з найбільшою ефективністю. У цьому вам допоможе LiveXP.

Як навчитися читати англійську транскрипцію: 5 порад для більш швидкого та ефективного засвоєння

Звісно, транскрипція англійських звуків не така проста. Для засвоєння вам знадобиться приділити час та докласти зусиль. Щоб спростити завдання, скористайтеся такими способами вивчення фонетичних схем:

1. Не намагайтеся охопити все одночасно та будьте послідовними. Почніть з алфавіту, потім переходьте до вивчення голосних разом зі звуками, які вони можуть позначати. Після цього можна відпрацювати прості приголосні, складні звуки, що не мають аналогів в українській мові, дифтонги та трифтонги.
2. Звертайте увагу на кожен звук. Значення мають і фонетичний символ, і вимова: вам належить довести все до автоматизму.
3. Більше читайте вголос. Зробіть читання обовʼязковим пунктом у списку щоденних справ. Займаючись регулярно, ви будете вимовляти англійські слова правильно, навіть не замислюючись. До того ж викладачі рекомендують відпрацьовувати вимову англійських слів за допомогою скоромовок, аудіювання та живого спілкування.
4. Перевіряйте себе. Обовʼязково уточнюйте вимову слова, якщо у вас є сумніви, або ви бачите його вперше. Так ви остаточно засвоїте, як читати англійську транскрипцію, і зможете уникнути можливих помилок.
5. Займайтеся з викладачем, який буде підлаштовувати навчальний процес особисто під вас. На платформі LiveXP завжди знають, як допомогти студентам: репетитор підбере потрібні матеріали та складе план занять, враховуючи ваш стиль навчання та найбільш зручний спосіб сприйняття інформації.

Знання англійської фонетики – ще один впевнений крок до бездоганного володіння іноземною мовою. Вирушайте в захопливу подорож разом із LiveXP – ми зробимо її легкою та цікавою!