Have to, must – різниця вживання, приклади

«Must» і «have to» – дієслова, які можна перекласти як «бути повинним», «мусити». Чи можемо ми використовувати їх як взаємозамінні в кожній ситуації?

Насправді ці два дієслова дещо відрізняються одне від одного, й варто знати, яке з них краще використовувати в даному реченні! Які правила? Коли вживаємо have to, а коли must? Зʼясуємо разом!

Різниця між have to та must: загальне правило

1. Мust використовуємо, щоб виразити те, що ми відчуваємо внутрішню потребу виконати певний обовʼязок, дію.

2. Have to також пов’язане з необхідністю виконати важливий обов’язок, дію. Різниця полягає в тому, що у випадку з have to ми не обов’язково відчуваємо внутрішню потребу, вимога походить більше від когось зовні, а не від нас самих.

Приклади вживання must vs. have to

I must read this book.
Я мушу прочитати цю книжку.

Бо ця книжка має багато позитивних відгуків, з неї можна дізнатися багато нового, цікавого.

I have to read this book.
Я мушу прочитати цю книжку.

Бо це домашнє завдання, вчитель вимагає її прочитати.

Дієслово must також буде доречним, якщо особа, яка виконує наглядову функцію, звертається до іншої:

You must tidy your room.
Мусиш поприбирати у себе в кімнаті.

Мама чи тато звертається до дитини. З must це звучить більше як прохання, батьки розраховують, що дитина сама розуміє, що їй треба прибрати, що це також її потреба.

You have to tidy your room.
Ти мусиш поприбирати у себе в кімнаті.

З have to це речення звучить більше як вимога, наказ. Коли, на приклад, прохання не спрацювало.

Must і have to в минулому та майбутньому часах

Варто зазначити, що модальним у цій парі є лише дієслово must. Як ми знаємо, модальні дієслова не змінюються ані за особами, ані за часами.

У минулому та майбутньому часах не вживаємо must. Його змінюємо на:

• must ➜ had to
• have to / has to ➜ had to

а також

• must ➜ will have to
• have to ➜ will have to

У минулому та майбутньому часах нема розрізнення на внутрішню потребу виконати певну дію та наказ зовні:

I had to give up smoking.

Had to у цьому реченні може бути формою минулого часу від must, або від have to та відповідно означати:

1) Я мусив кинути курити, бо сам зрозумів, що це шкодить, що це зайві витрати і т.п.

2) Я мусив кинути курити, бо так рекомендував лікар.

Також зверніть увагу, що дієслово have to змінюється залежно від особи, тобто в третій особі однини (he/ she/ it) have to змінюємо на has to.

Have to i have got to

Have got to / has got to є розмовною версією have to / has to.

You have got to be more careful.
Ти повинен бути більш обережним.

You have got to win this fight.
Ви повинні виграти цей поєдинок.

Sheʼs got to sign these documents right away.
Вона повинна підписати ці документи прямо зараз.

Why have you got to get up so early?
Чому ти маєш так рано вставати?

Заперечні форми від have to і must

Don’t/doesn’t have to означає «не мусити», «не бути обов’язковим» і є запереченням від have to.

You don’t have to wear your glasses anymore.
Ти більше не мусиш носити окуляри.

She doesn’t have to leave, she can stay.
Вона не мусить іти, може залишитися.

You don’t have to have their approval.
Вам не обов’язково мати їхній дозвіл.

Заперечну форму mustn’t часто вживають в правилах, для вираження заборони – «не можна…».

You mustn’t shout in the library.
У бібліотеці не можна кричати.

You mustn’t be late for class.
Не можна запізнюватися на урок.

До речі, must також часто вживаємо в правилах і умовах:

All applicants must submit their resumes.
Усі претенденти повинні надіслати свої резюме.

Each child must stay under supervision.
Кожна дитина має бути під наглядом.