ua
  • Стати викладачем
  • Знайти викладача

Взагалі інфінітив – це початкова форма дієслова, наприклад, “to write” – писати, “to be” – бути, “to walk” – ходити. Не дивлячись на те, що це дієслово, інфінітив може відігравати у реченні різні функції, не тільки присудка:

I’m a happy person.
Я є щаслива людина. (присудок, predicate).
To be happy is my decision.
Бути щасливим це моє рішення. (підмет, subject).
My decision is to be happy.
Моє рішення – бути щасливим. (прямий додаток, direct object).
He lacked the desire to be happy.
Йому бракувало бажання бути щасливим. (прикметник, adjective).
We must decide to be happy.
Ми повинні вирішити бути щасливими. (прислівник, adverb).

Тепер, коли ви будете бачити запитання типу: “Де у реченні є інфінітив”, ви точно будете дивитися більш уважно і розуміти, що інфінітив може бути де завгодно.

Якщо в українській ми розпізнаємо його за закінченням -ти (спати, бігти), то в англійській зазвичай інфінітив це дієслово, яке має перед собою частку “to” – to dream, to run. Її легко запам’ятати, бо це те саме українське закінчення -ти, тільки на початку слова.

Бачите у реченні -ти (“їсти”) – ставте частку “to”, це правило працює у 90% випадків. А що з іншими 10%?

Це ті ситуації, коли вживається голий інфінітив, тобто той, що не має перед собою “to”.

Слова, після яких вживається інфінітив без частки “to”

Взагалі у цьому розділі можна написати декілька десятків правил, але ми зосередимося на 5 основних, які допоможуть вам у 9,9 з 10 випадків вживання інфінітива.

💡
1. Основне правило полягає в тому, що інфінітив може бути без частки “to” тільки якщо він стоїть після основного дієслова.

Тобто якщо він виконує роль підмета і стоїть на початку речення, то він точно не буде “голим”. Всі інші наші правила будуть починатися зі слова “після”, тому що читайте правило перше.

To become a president is my primary goal.
Стати президентом – моя головна мета.
💡
2. Після модальних дієслів у подібних зворотів у будь-якому часі використовується голий інфінітив.
You must listen to me.
Ви повинні вислухати мене.
Can we go out?
Може ми вийдемо?
I’d rather leave the country than stay here without you.
Я краще поїду з країни, ніж залишусь тут без тебе.

Випадок з цього правила – ті модальні дієслова, до яких частка “to” входить за замовчуванням і ніяк не стосується самого інфінітива, тобто ought to і have to.

I have to study hard every day.
Мені потрібно щодня старанно вчитися.
We ought to help her.
Ми повинні їй допомогти.
💡
3. Після допоміжного дієслова to be у запитаннях чи минулому часі також використовується тільки голий інфінітив.
Will they arrive today?
Чи прибудуть вони сьогодні?
He didn’t like this idea.
Йому не сподобалася ця ідея.
💡
4. Такий інфінітив вже вживається після слів, які означають сприйняття та відчуття.
We watched him leave the house.
Ми спостерігали, як він вийшов з дому.
They heard her scream.
Вони чули, як вона кричить.
💡
5. Останній випадок використання голого інфінітиву – це після дієслів, які означають дозвіл або примус.
She made me complete this task.
Вона змусила мене виконати це завдання.
I’ll let you go when you’re ready.
Я відпущу вас, коли ви будете готові.

У всіх інших ситуаціях інфінітив використовується з часткою “to”.

Форми інфінітива

Їх всього дві – активна та пасивна форми інфінітива. Визначити, де з них яка – дуже просто, треба подивитися на підмет. Якщо він виконує основну дію, це активна форма, а якщо дію виконують над ним – то пасивна. Розглянемо приклади:

We wanted to give him this car.
Ми хотіли подарувати йому цю машину (активний інфінітив, тому що ми робимо цю дію)
He wanted to be given this car.
Він хотів, щоб йому подарували цю машину. (пасивний інфінітив, тому що дію робить хтось інший).
She’d like to receive some help.
Вона хотіла б отримати допомогу (тут це активний інфінітив).
She’d like to be granted some help.
Вона хотіла б отримати допомогу (у цьому випадку використано пасивний інфінітив).

Ось і все, що вам потрібно знати про інфінітив! Оскільки ми використовуємо його кожен день у наших повсякденних діалогах та думках, усі ці правила запам’ятовуються швидко. Проте якщо ви хочете краще запам’ятати, наприклад, випадки вживання голого інфінітиву, спробуйте зробити легку вправу:

  1. Візьміть усі п’ять правил його використання і складіть 10 речень, у яких ви їх порушите. Наприклад, напишіть “can to do” чи “make her to sleep”.
  2. Далі відкладіть усі нотатки в сторону і червоною ручкою перевірте усі речення на помилки. Викресліть кожну “to” з місця, де її не має бути.

Коли ми робимо помилки, наш мозок краще запам’ятовує інформацію. Тому не бійтеся їх і використовуйте як ефективний інструмент!

Have a good day!

АнглійськаГраматика

Вчіть англійську з Персональним планом та вправами на базі ШІ
learning path Почати безплатно
learning path