Meili Chen

Я з Тайваню. До виходу на пенсію я був учителем англійської мови в середній школі. Я вважаю себе природженим учителем, тому що понад дев’яносто відсотків моїх учнів сподобалися моїм урокам і дали мені дуже високу оцінку. Я думаю, що це сталося завдяки моїм уважним спостереженням за потребами кожного окремого студента та моїм зусиллям їх задовольнити. Я хочу описати себе як відповідального, захопленого та професійного вчителя. Я дуже готовий допомогти тим, хто цікавиться моєю мовою та культурою. Допомога зробить моє життя більш плідним і цінним. Я орієнтуюсь на потреби кожного учня. Я хотів би оцінити рівень кожного учня, намагаючись визначити, які навички їм, можливо, потрібно вдосконалити в першу чергу. Потім я використовував би деякі стратегії для вирішення проблем студентів. Наприклад, якщо учень зосереджується на розмові, я знайшов би тему чи діалог для роботи. Щоб провести змістовну розмову, я б навів кілька основних словникових слів і фраз, пов’язаних із темою. Таким чином учень може практикувати використання цих слів у значущому контексті та водночас покращувати свою плавність мовлення. Крім того, я вважаю, що слухання відіграє важливу роль у спілкуванні. Тому я хотів би розповісти кілька історій чи анекдотів як розминку, щоб не лише зацікавити учнів, але й покращити їх слухання. Найважливіше те, що як вчитель мови майже все своє життя, я буду дотримуватися найважливішого принципу викладання — використовувати англійську якомога менше під час навчання мандаринською.